МОДУЛЬ 1

Корпоративна культура як один з напрямків розвитку групової взаємодії в педагогічному колективі.

Мета:відпрацювання практичних навичок групової взаємодії, з метою підвищення професійного рівня, розвиток комунікативних навичок, емоційної стійкості.

Завдання:

- формувати сприятливий психологічний клімат;

- відпрцювати вміння працювати в команді;

- показати можливості колективу,в якому панує взаєморозуміння, взаємопідтримка і повага;

- усвідомити кожним учасником свою роль, функції у групі;

- підвищити комунікативні навички;

- зняти емоційне напруження.

Вправа «Знайомство»(10 хв.)

Інструкція: назвіть свою рису характеру, якою ви пишаєтесь.

Вправа. Напрацювання правил роботи в групі (10хв.)

Мозковий штурм. «Корпоративна культура» (10 хв.)

Інструкція.Перш ніж почнемо рухатись далі, нас цікавлять ваші асоціації з поняттям «Корпоративна культура». Тренер записує.

Інформаційне повідомлення (презентація, 20 хв.)

Корпоративна культура — система переконань, норм поведінки, установок і цінностей, які є тими неписаними правилами, що визначають, як повинні працювати і вести себе люди в даній організації.

Складові корпоративної культури:

1. Мова спілкування та система комунікацій

2. Усвідомлення своєї ролі в організації .

3. Зовнішній вигляд працівників, тобто охайність, наявність спеціального одягу, уніформи.

4. Дотримання графіку роботи та розпорядку дня.

5. Організація харчування, тобто тривалість та періодичність харчування, наявність однієї їдальні для всіх працівників чи розмежування їх для керуючого та рядового персоналу.

6. Відносини в колективі.

7. Норми та цінності організації.

8. Мотивування та трудоваетика.

9. Віра (віра в успіх, допомогу, підтримку, справедливість, власнісили).

10. Символіка в організації — ритуали,традиції, організаційні табу^.

Корпоративна культура являється одним із напрямків розвитку групової взаємодії в педагогічному колективі.

Письменник А. де Сент-Екзюпері висловив думку про те, що на світі немає нічого дорожчого за ті зв'язки, що з'єднують людей.

Згуртованість колективу - це поняття, що розкриває особливості міжособистісних відносин в колективі, єдність ціннісних орієнтацій і мотивів в межах спільної діяльності. Дружні контакти під час роботи і після неї, співпраця і взаємодопомога формують хороший соціально-психологічний клімат.

Фактор, що впливає на соціально-психологічний клімат колективу, обумовлений індивідуальними та психологічними особливостями кожного з її членів. Крізь призму особистісних особливостей людини переломлюються всі впливи на неї як виробничого так і невиробничого характеру. Тому для формування соціально-психологічного клімату колективу мають значення не стільки психологічні якості членів, скільки ефект їх поєднання.

Загальна ціль: досягти хороших міжособистісних відносин, демократичного рівня в колективі, оптимального рівня психологічної сумісності колективу.

Успіх діяльності кожного навчального закладу забезпечує цілеспрямований колектив однодумців, у якому цінують індивідуальність, творчі здібності, характер, інтереси й уподобання кожного. Згуртувати педагогічний колектив означає не “вишикувати всіх”, обмеживши свободу особистості, а забезпечити простір для максимальної реалізації творчого начала кожного.

Створити такі умови для процвітання того або іншого колективу необхідно, щоб люди відчували себе "командою". Однією з ознак команди є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з найважливіших показників, що колектив -це "команда" є хороший соціально-психологічний клімат, тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.

Колективи за характером умовно можна поділити на кілька типів угруповань: «палаючий факел», «червоне вітрило», «мерехтливий маяк», «м'яка глина» та «сипучий пісок». Кожен колектив індивідуальний і неповторний. Спробуйте оцінити й визначити, до якого із типів належить ваш колектив.

Сипучий пісок. Не так рідко зустрічається на нашому шляху сипучий пісок. Скільки піщинок зібрано разом, і водночас кожна з них сама по собі. Повіє легенький вітерець — віднесе частину піску, що лежить скраю, подалі. Повіє вітер сильніше — рознесе пісок на всі боки, поки хто-небудь не згребе його в купу. Немає тут того авторитетного центру, навколо якого відбувалось би об’єднання, згуртування людей, де кожен відчував би, що він потрібний іншому. А поки «сипучий пісок» не приносить ні радості, ні задоволення тим, хто є в його складі.

М’яка глина. Відомо, що м’яка глина — матеріал, який порівняно легко піддається обробці й з нього можна ліпити різні вироби, але якщо до нього не докласти зусиль, то він може залишитися простим шматком глини.. Стосунки доброзичливі, проте не скажеш, що члени колективу завжди бувають уважні один до одного і готові прийти на допомогу. Якщо це й відбувається, то рідко. Справжнього хорошого організатора поки немає. Чи він не може себе проявити, чи просто йому важко, бо нікому його підтримати.

Мерехтливий маяк. У такій групі переважає бажання працювати спільно, допомагати один одному, товаришувати. Але бажання — це ще не все. Дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не поодиноких, нехай навіть дуже частих, спалахів. Водночас у групі вже є на кого покластися. Проте недостатньо виявляється ініціатива, рідко вносяться пропозиції щодо покращення справ. Бачимо прояви активності спалахами, та й це не у всіх.

Червоне вітрило. Символ спрямованості вперед, дружньої вірності й обов’язку. Тут живуть і діють за принципом: «Один за всіх — і всі за одного». Але хоча група згуртована, вона не завжди готова йти всупереч бурям. Не завжди вистачає мужності визнати свої помилки зразу, але це становище може бути виправлене.

Факел, що палає,— це живе полум’я, матеріалом якого є міцна дружба, єдина воля, взаєморозуміння, ділова співпраця, відповідальність кожного не тільки за себе, а й за інших. Справжнім колективом можна назвати тільки таку групу, яка не залишається у вузьких рамках. Справжній колектив той, де люди самі бачать, коли вони потрібні, і самі йдуть на допомогу; той, де не залишаються байдужими, якщо іншим погано.

Дану характеристику ви можите використовувати, як діагностичний інструмент, для дослідження типу колективу та стилю взаємодії в ньому.

Ключову роль у створенні психологічного клімату займає керівництво закладу, так як саме воно будує, управляє і спрямовує всі потоки взаємодії в потрібне русло, тим самим вибудовує сприятливу атмосферу в педагогічному колективі.

Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до успіху – справжній майстер.

Але варто памятати про те, що кожен з нас є частинкою великого механізму під назвою педколектив і для його злагодженої роботи важливо, щоб ці частинки працювали синхронно.

А зараз ми запрошуємо вас перейти до практичної частини майстер-класу. Де ми зможемо відпрацювати практичні навички групової взаємодії, з метою підвищення професійного рівня, обміну досвідом та пропонуємо вправу

Вправа«Пластилін по колу » (30 хв.)

Мета: усвідомлення розуміння ролі кожного учасника в результаті діяльності колективу.

Інструкція. Кожному учаснику дається шматок пластиліну і пропонується подумки вкласти в нього, частинку позитивного досвіду роботи, приємних спогадів і емоцій.

· Зліпіть з нього шнурочок;

· Об`єднати всі шнурочки в одне велике коло;

· Тоді не розриваючи кола спробувати намотати клубок;

· Даний клубок передається кожному учаснику і пропонується за бажанням поправити або змінити щось в ньому.

Обговорення:

· З якими почуттями ви зустрілись на початку виконання вправи?

· Чи складно було виконувати дану вправу?

· Що відчули, коли об`єднали свою частинку з іншими? (Чи відчули ви себе частинкою колективу, відповідальність за свій вклад?)

· Чи внесли ви свої корективи та, що відчули коли побачили готовий результат?

Отже: кожен з нас відіграє важливу роль у формуванні кінцевого результату діяльності колективу, ми повинні прислухатись до себе та брати до уваги побажання та почуття інших, адже тільки тоді кожен з нас будемо задоволений колективною роботою.

Вправа «Будинок»(20хв)

Мета:розширення знань учасників щодо поняття «колектив» та«згуртованість колективу», обмін досвідом.

Обладнання: малюнок «Будинок» на слайді;

Інструкція.

· Тренер пропонує об`єднатись в дві групи за принципом ДЕНЬ-НІЧ;

· Кожній групі дається завдання побудувати «Будинок» і заселити його за поданим зразком:

* фундамент - написати своє розуміння, що таке колектив;

* основна частина, цеглинки – форми і методи роботи, щодо згуртування колективу;

* вікно - фактори, що руйнують згуртованість колективу;

* двері - фактори, що допомагають покращити психологічний клімат в колективі;

* сонечко – риси педагога, що допомагають працювати в колективі;

* хмарки - риси педагога, що заважають працювати в колективі;

* дах - навести приклади творчості в роботі.

· Кожна група презентує свій «заселений будинок»

На дошці є заготовка будинку і робимо узагальнені висновки з трьох груп.

Для того, щоб збудувати міцний дім, потрібний надійний фундамент, а в школі цим фундаментом є педколектив і від того наскільки він буде згуртований залежить ефективність його роботи.

Вправа «Карусель» (20 хв.)

Мета: формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакт, розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.

Інструкція. У вправі організовують серію зустрічей, причому щоразу — з новою людиною. Члени групи шикуються за принципом каруселі, тобто обличчям один до одного, й утворюють два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме. Потім учасники міняються місцями.

Приклади ситуацій завдання для першої групи:

Ø Перед вами незнайома людина. Познайомтеся з нею .

Ø Перед вами маленька дитина, вона чогось злякалася. Підійдіть до неї і заспокойте її.

Ø Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довгий час не бачили. Ви дуже раді цій зустрічі.

Ø Ви закохались. Покажіть свою симпатію цій людині.

Час на встановлення контакту і проведення бесіди 1-2 хв. Потім ведучий дає сигнал, і учасники тренінгу переходять до наступного учасника.

Приклади ситуацій завдання для другої групи:

Ø Перед вами сумний підліток, розважте його;

Ø Перед вами ваша бабуся, яку ви давно не відвідували;

Ø Ви зустріли свого шефа, який в ярості. Ваші дії.

Ø Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі .

Обговорення:

· Як на вашу думку, чим важлива ця вправа для колективу?

· Що цінного для вас дала ця вправа?\

В житті кожного вчителя зустрічається багато різних ситуацій, які вимагають негайного реагування та уміння швидкого переключення. Тому для збереження емоційної стабільності, гармонійного психологічного стану важливо навчитися дозувати свої емоції. Проявляти більше почуттів там, де це необхіднота не розпорошуватись на дрібниці.

В житті кожного колективу, невід`ємною частиною групової взаємодії є конфліктні ситуації, тому для відпрацювання вмінь і навичок залагодження конфліктів ми пропонуємо вам рольову гру «Згладжування конфліктів».

Вправа. Рольова гра « Згладжування конфлікту». (40хв.)

Мета: відпрацювання вмінь і навичок згладжування конфлікту.

Інструкція: учасники об’єднуються в 3 групи. Кожна група пригадує і розігрує конфліктну ситуацію, за якою учасники демонструють конфліктні сторони. Для кожної групи пропонується розіграти ситуацію з двома вирішеннями (загострення та залагодження конфлікту).

Обговорення:

Загострення:

- Між ким відбувся конфлікт?

- Які причини виникнення конфлікту?

- Чи можна було уникнути і яким чином?

- З якими почуттями ви зустрілись при вирішенні таким способом конфлікту?

Залагодження:

- Які, на ваш погляд, цікаві способи залагодження конфлікту використовувалися?

- З якими почуттями ви зустрілись при вирішенні таким способом конфлікту?

- Як вам зараз?

- Опираючись на свій досвід, як би ви вчинили в даній ситуації?

- Рефлексія своєї ролі.

Висновок: вміння виходити з конфліктних ситуацій залежить від внутрішніх тобто індивідуальних особливостей кожної людини: темперемант, характер, досвід, модель поведінки в таких ситуаціях а також від різних зовнішніх чинників. Але для розвитку корпоративної культури, ми повинні знаходити лише конструктивні шляхи вирішення конфліктів. І ми вам пропонуємо декілька цікавих порад.

(поради виходу з конфліктних ситуацій подати на слайд);

1. Поводьтеся один з одним з почуттям поваги і такту

Умійте вислухати точку зору іншого до кінця
Контролюйте себе! Не дозволяйте гніву чи страхові перемогти ас
Говоріть тихо, не переходьте на особистості образи
Дайте іншій людині шанс відступити
Намагайтесь стримувати імпульсивні дії
Ідіть на компроміс першими
За можливості використовуйте гумор.

Рефлексія та підбиття підсумків тренінгу (25 хв)

1. Що ви зараз відчуваєте? (рефлексія емоційного стану)

Притча «Кожен знаходить те, що шукає» (5хв)

До однієї оази прийшов молодий юнак, попив води і запитав у старого, який відпочивав біля джерела:

- Які люди тут живуть?

Старий в свою чергу запитав у юнака:

- А які люди живуть там, звідки ти прийшов?

- Купка егоїстів з поганими помислами, – відповів молодий чоловік.

- Таких же знайдеш і тут, – сказав старий.

В той же день інший юнак підійшов до джерела втамувати спрагу, він привітався і запитав:

- Які люди живуть в цьому місці?

Старий у відповідь задав те ж питання:

- А які живуть там, звідки ти прийшов?

- Прекрасні! Гостинні і дружелюбні. Мені боляче було розлучатися з ними.

- Таких же знайдеш і тут, – сказав старий.

Один чоловік, який чув обидві розмови, спитав:

- Як ти міг дати два таких різних відповіді на одне і те ж питання?

На що старий відповів:

- Кожен із нас може бачити тільки те, що несе в своєму серці.

У наших руках можливість створити в закладі таку атмосферу, в якій всі будуть почувати себе "як удома", атмосферу психологічного комфорту, атмосферу любові і прийняття. І ця атмосфера залежить від кожного з нас.

МОДУЛЬ 2

«Корпоративне мислення - основний інструмент підвищення продуктивності команди»

Мета: формування навичок ефективної побудови команди, розвиток самоконтролю у кризових ситуаціях, адекватного сприйняття критики у середині групи.

Завдання:

· сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини;

· допомогти усвідомити учасником свою роль, функції у групі;

· посилити розуміння важливості груп у житті людини;

· розвивати рефлексивні навички;

· підвищити комунікативні навички учасників;

· формувати уміння працювати в команді

Вправа на знайомство «Таємниця імені» (10 хв.)

Мета:ознайомлення з учасниками тренінгу, допомогти їм проаналізувати себе як особистість.

Ресурси: заготовлені бланки, фломастери.

Хід проведення: тренер роздає учасникам заготовлені бланки і просить їх написати свої ініціали. (Наприклад: П.М.В.). Потім кожен з учасників вибирає притаманні йому риси характеру з відповідної таблички і презентує те, що він про себе написав.

А тепер прочитайте і запишіть, які риси характеру притаманні цим літерам( бланк):

А-владність Л-поміркованність У- допитливість

Б-чутливість М-працелюбність Ф - ніжність

В-непосидючість Н-енергійність Х - слабкість

Г-таємничість О-емоційність Ц - розсудливість

Д-комфортність П-скромність Ч - вічність

Є-життєвість Р- врівноваженність Ш - ревнивість

І Й-вразливість С - різкість Щ - мудрість

К-вимогливість Т-мрійливість Ю - виваженість

Я- талановитість.

Правила роботи (10 хв.)

Мета: повторити правила роботи в групі, сприяти створенню робочої та доброзичливої атмосфери під час тренінгу.

Інструкція: пропонується прийняти вказані правила тренінгу. Кожне правило зачитується. Враховуються пропозиції учасників щодо доповнень або змін існуючих правил.

Інформаційне повідомлення. «Корпоративне мислення – це…» (презентація,20 хв.)

Будь яке корпоративне мислення базується на ступені інтеграції індивідуального свідомого в колективне свідоме. Лідер у цьому процесі відіграє роль творця який так би мовити заражає на емоційному рівні своїх працівників колективними ідеями, спрямовує їх в одному напрямку для досягнення поставлених цілей. Тобто для повної максимальної продуктивності роботи команди повинне бути чітке усвідомлення того що ти робиш з ким ти це робиш, та саме основне для чого ти це робиш.

Л. І. Уманський говорить про декілька рівнів розвитку групи як колективу, де "крайня верхня точка континууму - колектив, крайня нижня - група-конгломерат"

Група-конгломерат - "група раніше безпосередньо не знайомих людей, що опинилися на одному просторі і в один час". Комунікації і інші взаємодії в такій групі поверхові й ситуативні. Як приклад можна навести незнайомих один з одним людей, що їдуть в одному автобусі.

Номінальна група - "група осіб, названих спільним ім'ям. Така номіналізація групи, присвоєння їй загального імені має не тільки офіційний характер, але і їй приписують певні цілі, види діяльності, умови відношення до інших груп, режим роботи і т.д. " Прикладом може послужити тільки що створена організація, фірма. Кожен співробітник в ній отримує певний статус - керівник, секретар, кур'єр. Таким чином, шикуються напрямки комунікацій та їх опосередкованість статусами суб'єктів комунікацій.

Група - асоціація - це "початкове об'єднання членів групи". На цьому рівні починається єдина життєдіяльність групи. На ньому, можна сказати, відбувається апробація структури групи, її цілей та умов існування. Починають складатися міжособистісні відносини.

Група-кооперація - це "об'єднання людей в одне і той же час, на одному і тому ж полі праці, по відношенню до одного і того ж об'єкту праці". "Така група відрізняється реально і успішно діючою організаційною структурою, високим рівнем групової підготовленості та співробітництва. Її міжособистісні стосунки і її внутрішньогрупове спілкування носять насамперед суто діловий характер, підпорядкований досягненню високого результату у виконанні завдання в тому чи іншому виді діяльності».

Головне в такій групі - досягнення мети, яка формується на рівні вищого керівництва. Тому в такому випадку можна говорити про директивне управління та авторитарний стиль лідерства.

Група-колектив - це "об'єднання людей, яке демонструє високу внутрішню єдність. Члени групи ідентифікують себе з нею ("Моя група", "Ми", на відміну від "Вони"). Основа тут - не досягнення конкретної ділової мети, а "щоб групі було добре". Відбувається інтеграція свідомості особистості в групову свідомість, тобто спостерігається те, що ми назвали корпоративним мисленням. Завдання групи, в свою чергу, полягає в максимальній реалізації потенціалу кожного її члена.

«Основний принцип корпоративного мислення»

Численні наукові дослідження показують, що самопочуття людини багато в чому залежить від її мислення, а думки здатні матеріалізуватися. Крім того, від напрямку мислення залежить розвиток особистості, діловий успіх і гармонія з самим собою та оточуючими людьми

Одним із основних принципів як і корпоративного так і індивідуального мислення є позитивне усвідомлення себе та оточуючого світу. Схематично це можна зобразити так:

Я → «ОК» ІНШІ →«ОК» СВІТ →«ОК»

Якщо людина в гармонії з собою, тоді вона в гармонії з іншими і світом.

Як вже раніше говорилося, для успішної та ефективної роботи колективу важливо, щоб кожен з її членів розумів свою роль і добре виконував свої обов’язки. Проте не завжди цього достатньо для того, щоб колектив був згуртований. Тому і винайшли спеціальні заходи, які можуть допомогти у цьому.

Тімбілдинг (від англ. Team building - «побудова команди»)

Тимбілдинг - це спеціально розроблені заходи, спрямовані на згуртування колективу, формування сильної команди, яка успішно досягає будь-яких поставлених цілей.

Тимбілдинг - це і проведення корпоративів, і спільний активний відпочинок на природі, і психологічні ігри, які моделюють життя всередині колективу і направляють його на спільну ефективну діяльність.

Особливу роль у реалізації тимбілдинг-тренінгів грає місце їх проведення. У теплу пору року дуже корисно проводити їх на природі, подалі від звичної робочої обстановки. Тут прихований певний сенс. Коли співробітники, які зустрічаються тільки в стінах закладу, потрапляють у незвичні для них умови, то саме там легше виявляються неформальні лідери, взаємні симпатії чи навпаки конфлікти. Також свіже повітря сприяє психологічному розвантаженню.

Сьогодні ми вам пропонуємо вправи, які направлені на формування команди.

Вправа-колаж «Дерево» ( 25 хв.)

Мета: згуртування колективу і ближче дізнатися про кожного учасника групи.

Обладнання: ватман з малюнком дерева, клей, кольоровий папір, кольорові олівці, ножиці.

Інструкція: учасникам пропонується розглянути стовбур дерева.

Ведучий. Дерево, як і будь-яка організація, зовсім порожнє без людей і колективу, що його створюють. Прикрасою будь- якої установи є особистості, що там працюють, і не просто особистості, а колектив. Будь-ласка, прикрасьте наше дерево, зробіть малюнок чи аплікацію (наприклад, листочок, квітку) як ви себе бачите і відчуваєте в даній групі. Створивши малюнки, кожен приклеює їх на ватмані.

Питання для обговорення:

- Який саме малюнок ви створили, чому?

- Чи були складнощі при виконанні вправи?

Вправа «Моя реальність» ( 20 хв.)

Мета: розширення власного погляду на реальності, з урахуванням світогляду людей які вас оточують.

Інструкція: (об’єднуються у 3 групи) згадайте будь яку конфліктну ситуацію та постарайтесь максимально в деталях намалювати її на аркуші. Після чого учасник показує свій малюнок, а група повинна описати подію, яка зображена на малюнку після обговорення автор пояснює, що насправді намальовано, та наскільки група правильно або неправильно трактувала ситуацію.

Суть вправи полягає у тому, що те що бачу я може кардинально відрізнятись від того, що бачать інші, тобто кожна людина бачить ситуацію по різному або взагалі може її навіть не помічати. На фоні цього можуть виникати різні конфлікти у вирішенні яких, допомагає розуміння кожним учасником світогляду іншої людини, уміння поставити себе на її місце.

Вправа «Дім» ( 15 хв)

Мета: усвідомлення своєї ролі в групі, стилю поведінки.

Інструкція: учасники об’єднуються в 2 команди. Ведучий дає інструкцію: «Кожна команда повинна стати повноцінним домом! Кожна людина повинна вибрати, ким він буде в цьому будинку - дверима, стіною, а може бути шпалерами або предметом меблів, квіткою або телевізором? І яку функцію виконуватиме. Вибір за Вами! Але не забувайте, що Ви повинні бути повноцінним і функціональним домом! Побудуйте свій дім! Можна спілкуватися між собою ».

Психологічний зміст вправи: учасники замислюються над тим, яку функцію вони виконують в цьому колективі, усвідомлюють, що всі вони потрібні у своєму «будинку», що сприяє згуртуванню.

Обговорення:

-Як проходило обговорення в командах?

-Чи відразу Ви змогли визначити свою роль в «будинку»?

-Чому Ви вибрали саме цю роль?

Кожна частина Вашого «дому» важлива і потрібна в ньому, кожна несе свою певну функцію, без якої будинок не може бути повноцінним!

Вправа «Колаж» (30 хв.)

Мета: згуртування колективу і ближче пізнати кожного з учасників групи
Ресурсне забезпечення: ватман формату А1, клей, кольорові картинки на різну тематику, маркери.
Інструкція: учасники обєднуються в 2 групи. Із запропонованих кольорових картинок кожному учаснику групи необхідно вибрати ті, які відповідають його стану та відчуттям при перебуванні в даній групі. Вибравши картинки, кожний розміщує і наклеює їх на ватмані так, як відчуває своє розташування в групі. Колаж можна доповнювати фоном, дописами і т. д.

Запитання для обговорення:

-Чому ви вибрали саме цю картинку?

-Чи відповідає розміщення ваших картинок на ватмані тому розташуванню, яке ви собі уявляєте?

-Чи відчуваєте себе так у групі?

-Чи виникали складнощі при виконанні даної вправи?

Вправа «Друкарська машинка» (15 хв.)

Інструкція: учасникам загадується слово або фраза. Букви, що становлять текст, розподіляються між членами групи. Потім фраза повинна бути сказана якомога швидше, причому кожен називає свою букву, а в проміжках між словами всі плескають у долоні.

ФРАЗИ:

Вправа на те, щоб зрозуміти наскільки кожен учасник може прикласти зусилля для досягнення спільної мети, чи встигає разом із колективом.

Вправа «Театр: п'єса, яка влаштує всіх» (25-30 хв.)

Інструкція: об’єднайте людей на 4 групи мінімум по 4 людини. Одна група - сценаристи, друга - режисери, третя актори і четверта - критики. Завдання для всієї команди: написати і поставити п ’ єсу, яка влаштує всіх. Причому п ’ єса має влаштовувати і за жанром, і за назвою, і за змістом і по всьому іншому.

Сценаристи пишуть перший акт, потім його критикують критики, вносять свої поправки, далі текст віддається режисерам, і вони починають постановку разом з акторами. У цей час вже пишеться другий акт, а потім третій. І ось коли все готово, всі сідають в «залі», і актори починають грати (див. відео 1). Бурхливі овації, море емоцій.

Обговорення:

- Чи влаштувала вас п'єса?

- Що можна було б зробити краще?

У цей момент учасники можуть поділитися позитивними і негативними враженнями від спільної роботи і про окремих осіб. І, якщо п'єса влаштувала всіх або майже всіх, значить, сприяють створенню єдиної дружної команди ефект в наявності!

Вправа «МісісМамбл» (10 хв.)

Мета: переключення уваги, розслаблення учасників
Інструкція: учасники сідають в коло. Один з гравців повинен звернутися до свого сусіда праворуч і сказати: «Вибачте, ви не бачили місіс Мамбул?». Сусід праворуч відповідає фразою: «Ні, я не бачив. Але можу запитати у сусіда », повертається до свого сусіда праворуч і задає встановлений питання, і так по колу. Причому, задаючи і відповідаючи на питання, не можна показувати зуби. Оскільки вираз обличчя і голос дуже комічні, той, хто засміється або покаже зуби під час діалогу, вибуває з гри.
Питання для зворотнього зв'язку:

- Що було найскладнішим?

- Що допомогло виконати вправу?

- Як інші учасники групи допомагали вам виконати вправу (якщо допомагали)?

- Що (хто) завадило виконати?

Вправа «Неможливе - можливо» ( 15 хв.)

Мета: демонстрування наскільки є важливим колектив та робота у команді.

Інструкція: перед учасниками проводиться контрольна лінія через яку вони не мають права заступати ні ногами ані іншими частинами тіла. За лінією ставиться маркер на відстані 1 метра (в залежності від росту учасника). Завдання учасників узяти маркер не заступаючи за лінію, тобто один учасник натягується до маркера інші тримають його за ногу та руку , та

опускають. Ця вправа дає можливість усвідомлення те, що для однієї людини є неможливим група виконує це без жодних труднощів.

Вправа «Квадрат» (25 хв.)

Мета: формування вміння працювати в команді.

Інструкція: всі учасники стають в коло і закривають (зав’язують косинкою) очі. Не відкриваючи очей, необхідно перелаштуватися в квадрат з чіткими кутами. Після того, як фігура сформована (очі закриті), тренер запитує, чи є серед учасників люди, які не впевнені, що стоять в квадраті? Якщо є, то учасники продовжують вирівнювати квадрат. Тільки тоді, коли фігура на їхню думку буде повністю сформована, можна відкрити очі. Аналізується процес, результат та особистісні відчуття при виконанні завдання.

Запитання для обговорення:

- Яким чином дане завдання можна виконати більш якісно і швидше?

За результатами даної вправи учасники об’єднуються в три групи. Одні можуть самостійно без сторонньої допомоги виконувати визначене завдання, другі – наочно показали, що вони виступають тільки сліпими виконавцями чужої волі, і на кінець – виділились лідери, які взяли на себе відповідальність.

Висновок. Є працівники, яким можна довірити виконання складних завдань, інші - будуть чудовими виконавцями після певних вказівок. І є працівники, яким потрібно підніматись по кар’єрних сходинках догори. В такому колективі працівники доповнюють один одного і формується команда.

Вправа «Візуалізація» (20 хв.)

Мета: формування вміння взаємодії з іншими.

Ресурсне забезпечення: ватман формату А4, кольорові фарби, маркери.
Інструкція: уявіть, що ваше тіло – це прозора склянка, яка наповнена чистою джерельною водою. При попаданні сонячних промінців, всі грані посудини переливаються веселковими барвами. А від холодної води виступають краплинки роси. Ця вода – це ваша душа, - проста, наївна, здатна вбирати в себе все і хороше, і погане. І раптом, чиясь рука всипала в посудину сіль, яка при збовтуванні розтопилась. Сіль – жорсткі, солоні слова. Потім, туди ж вкинули перцю, який не розчинився, а осів на дно. Перець – пекучі, образливі слова. На кінець, туди закинули грудку землі, яка перетворила, прозору воду на болото. Грудка землі – неуважність, байдужість, ігнорування. Коли це все змішали – отримаємо стан свої душі. Скільки потрібно часу, щоб все осіло і забулось? А варто лише легенько збовтати – і все підніметься на поверхню. А це стреси і переживання.А зараз, на одному аркуші А4 з допомогою фарб зобразіть свій стан душевної чистоти. А на іншому – забруднений.

Обговорення:

– Які почуття у вас виникли під час цієї вправи?

- Чи важко вам було уявити процес перетворення води в болото?

- Чи важко було передати два стани з допомогою фарб?

- Що дає нам ця вправа?

Висновок. Коли ми кажемо комусь щось неприємне, ми залишаємо в душі людини ось такі сліди. І не має значення, скільки разів ми потім попросимо пробачення. Словесні рани заподіють такий самий біль, як і фізичні. Тому, в процесі домовляння і вирішення певних завдань у команді, ми повинні проявляти терпимість та розуміння.

Вправа «Мух краще ловити на мед» ( 15 хв.)

Мета:навчити фокусувати увагу на корисності дій без примусу, за умов поваги до інших, творчого сприяння змінам, відкритості до нестандартних ідей.

Інструкція:тренер пропонує учасникам об’єднатися в пари, стати обличчям один до одного , одному члену пари затиснути руку в кулак і тримати кулак перед напарником.

Завдання для одного з кожної пари – якомога швидше розтулити кулак партнера, через 1хв учасники міняються ролями. Після завершення наступної 1 хв тренер зупиняє вправу й констатує, що більшість учасників намагаються змусити партнерів розтулити долоню силою, проте чим більше сили вони доклали, тим більшим був опір. Тренер запитує, чи застосував хтось інший спосіб спонукати партнера розтулити долоню, наприклад, чемно попросити.

Питання для обговорення:

– Які ефективні методи ви можете запропонувати для запровадження змін у взаємодії між вчителями?

– Чому так називається вправа?

– Які при цьому треба формувати у собі навички?

Вправа «Відзеркалювання.» ( 20 хв.)

Інструкція: виконайте чотири нескладних завдання, точніше, зімітуйте їх виконання. Завдання такі:

-пришиваємо ґудзик;
-збираємося в дорогу;
-печемо пиріг;
-виступаємо в цирку.

Особливість цих завдань в тому, що кожне з них учасники будуть виконувати попарно, причому партнери встануть один проти одного, і один з них стане на час дзеркалом, тобто буде копіювати всі рухи свого партнера. Потім партнери поміняються ролями.

Рефлексія тренінгу (30 хв)

1. Що ви зараз відчуваєте? (рефлексія емоційного стану)

МОДУЛЬ 3.

Компетентність, культура та імідж – основні компоненти особистості педагога в сучасній школі.

Мета: актуалізація та поглиблення знань, відпрацювання певних навиків учасників щодо формування компетентності та іміджу педагога.

Завдання:

- усвідомити присутність стереотипів в сприйнятті іншої людини;

- активізувати учасників, «включити» в роботу, напрацювати образ педагога з позитивним іміджем;

- формувати в учасників навички самоаналізу та саморефлексії;

- усвідомити особистісний потенціал через організацію власного життєвого простору .

- активізувати та виробити навики гнучкої взаємодії;

- відпрацювати навички конструктивного вирішення педагогічних ситуацій;

Хід роботи

Слово тренера: Світ змінюється, і вчителю важливо встигати за цими змінами, адже тільки тоді навчальний процес може бути успішним. Тому сьогодні ми з вами поговоримо про те яким має бути вчитель в сучасній школі. Важливими компонентами образу педагога є його компетентність, культура та імідж.

Тренер пригадує з учасниками правила групи.(10 хв.)

Інформаційне повідомлення. А що таке компетентність?

(презентація, 20 хв.)

Компетéнтність — проінформованість, обізнаність, авторитетність. Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Компетентність також визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Компететність вчителя передбачає собою високу педагогічну культуру. Адже тільки такого вчителя можна назвати компетентним. Педагогічна культури це мова спілкування та система комунікацій, усвідомлення своєї ролі в організації та зовнішній вигляд працівника, тобто охайність, емпатійність та дотримання розпорядку трудового дня та інше.

Отже, педагогічна культура – оволодіння педагогом педагогічним досвідом людства, ступінь його досконалості в педагогічній діяльності, досягнутий рівень розвитку його особистості.

Складові педагогічної культури:

· педагогічна спрямованість;

· психолого-педагогічна ерудиція;

· гармонія розвинутих інтелектуальних і моральних якостей;

· висока педагогічна майстерність і організованість;

· уміння продуктивно поєднувати навчально-виховну і науково-дослідницьку діяльність;

· сукупність професійно важливих якостей;

· педагогічно спрямоване спілкування і поведінка;

· постійне самовдосконалення.

Актуальною є думка К. Д. Ушинського: «У вихованні все повинно грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила випливає тільки із живого джерела людської особистості. «Тільки особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, тільки характером можна формувати характер».

Щоденна педагогічна практика свідчить: суттєвих результатів у вихованні досягають ті педагоги, які мають високу педагогічну культуру, і навпаки – негативні приклади брутальності, що, на жаль, присутні у практиці, свідчать про відсутність культури. Тому педагогічну культуру слід формувати цілеспрямовано і постійно розвивати. Вона повинна бути основою діяльності педагога і забезпечувати як удосконалення навчально-виховного процесу, так і самовдосконалення кожного педагога.

Компетентність та педагогічна культура і формують образ педагога, але крім них є ще багато інших елементів з яких складається імідж вчителя, про які ми з вами далі поговоримо.

Отже, імідж (від англ. image — образ, вигляд, зображення) — це образ, система зовнішніх характеристик людини, що створюють або підкреслюють неповторну своєрідність особистості та завжди відображають індивідуальність.

ІМІДЖ – це Ви очима інших, або те, якими Вас бачать інші, тобто Ваш образ в очах інших людей.

Імідж сучасного учителя не обмежуються лише індивідуальним стилем, він є невід’ємною складовою характеру й індивідуальності людини, формуючи ставлення до неї інших людей. Тому імідж передбачає зовнішні та внутрішні елементи. До внутрішніх елементів ми відносимо:

· Висока самооцінка та впевненість у собі.

· Віра в доброзичливість Всесвіту й віра в добру людину.

· Соціальна й особиста відповідальність («я — причина всього

позитивного й негативного в моєму житті»).

· Бажання змінюватися й уміння ризикувати, але не занадто.

З чого починати?З посмішки! Посміхаючись, ви починаєте подобатися людям. Посмішка «відкриває» нас, робить доброзичливими, відвертими в очах оточуючих, особливо дітей.Також діти високо цінують учителя, який має почуття гумору.

До зовнішніх елементів можна віднести зовнішній вигляд, те як людина себе презентує світу.

Як слід одягатися вчителю?

Силует одягу пов’язаний із соціальним статусом.Одяг високого статусу є «строгим», «офіційним». Також важливим є колір одягу. У нашій країні ознакою високого статусу завжди була чорно-біла гама.В одязі вчителя має відбиватися його статус, адже між учнями й учителем повинна виникати певна дистанція.

Отже, потрібно розумно сполучати вимоги моди зі своїм зовнішнім виглядом і дотримуватися такого правила: бути одягненим занадто модно — ознака поганого смаку, відставати від моди теж неприпустимо, тобто необхідно одягатися модно, але так, щоб це не впадало в очі.

Навіщо педагогові імідж?

Професія педагога є особливою. Учителі — це ті люди, які завжди перебувають у полі зору учнів, батьків, колег, виконуючи важливу соціальну місію.

Імідж — це своєрідний людський інструментарій, що допомагає вибудувати взаємини з навколишнім світом.

Це не тільки візуальний образ, але й спосіб мислення, дій, учинків, уміння спілкуватися, мистецтво говорити й, особливо, слухати.

Правильно обрані тон розмови, тембр голосу, доречні рухи багато в чому визначають той образ, у якому вчитель з’являється перед учнями й колегами. Разом із тактом, освіченістю, діловими якостями зовнішність педагога є продовженням його достоїнств або ще однією негативною рисою, що заважає в житті та кар’єрі.

Дещо про привабливість

Американський психолог Дж. Міллер здійснив такий експеримент: дібрав фотографії «гарних», «звичайних» і «некрасивих» людей. Потім продемонстрував ці фотографії групі людей, бажаючи дізнатися їх думку щодо внутрішнього світу людей, які зображені на фотографіях.

«Гарних» було оцінено як упевненіших, щасливіших, урівноваженіших, енергійніших і багатших духовно. Психологи називають це «ефектом ореола».

Учитель зобов’язаний використовувати його у своїй роботі, адже кожний педагог повинен бути гарним в очах дітей, батьків ти колег. Звісно, успішна «самопрезентація» вимагає зусиль для підтримання створеного враження.

Першим кроком на шляху до створення «ефекту ореола» можна вважати роботу над власним іміджем.

Візуальна привабливість — першорядна складова іміджу педагога. Тут важливе значення мають колірна гама робочого костюма, правильно зроблений макіяж і модна зачіска.

Ми вважаємо привабливими людей, які…

· Часто й охоче посміхаються.

· Мають гарне чуття гумору.

· Природно поводяться.

· Веселі.

· Часто й охоче говорять компліменти.

· Обізнані на етикеті, дотримуються його.

· Упевнені в собі.

· Уміють посміятися над собою.

· Допомагають оточуючим бути відвертими, вільно обговорювати свої

· проблеми.

· Усвідомлюють свої обмежені можливості й те, що не мають відповіді на всі запитання.

· Дружелюбні, з ними легко спілкуватися.

Що призводить до втрати привабливості вчителя?

· Поява «любимчиків».

· Занадто тихий чи гучний голос;

· Погана професійна пам’ять (якщо після декількох тижнів роботи із класом учитель нездатний назвати імена школярів, плутає їх характеристики), відсутність чітких меж і дистанції у взаєминах з учнями (особливо це проявляється у фамільярному ставленні учнів до вчителя-початківця).

· Часто педагог утрачає авторитет своїх учнів через те, що не цікавить їх як особистість. На думку психологів, якщо відсутній інтерес до особистості вчителя, отже, нецікавим є предмет, що він викладає.

Саме учні надають вчителеві життєвої енергії. Як би не був професійно підготовлений учитель, але він зобов’язаний постійно удосконалювати свої особистісні якості, створюючи в такий спосіб власний імідж.

Вправа «Педагогічна майстерність» (20хв.)

Мета: відпрацювання вмінь і навичок конструктивного вирішення педагогічних ситуацій. Інструкція: учасники об’єднуються у три групи (світлофор) для спільного розв’язання педагогічних ситуацій.

Педагогічна ситуація №1

Ви почали вести урок, всі учні заспокоїлись, настала тиша, і раптом в класі хтось голосно засміявся. Ви здивовано подивились на того учня. Він, дивлячись вам прямо у вічі, заявив: „Мені завжди смішно дивитись на вас і хочеться сміятись, коли ви починаєте заняття”. Як ви відреагуєте на це? Виберіть і поясніть правильний варіант із запропонованих нижче.

1. „Ось тобі й на”.

2. „А що тобі смішне?”

3. „Ну й ради Бога”.

4. „Ти що, дурний”.

5. „Люблю веселих людей”.

6. „Я радий(а), що створюю у тебе веселий настрій”.

7. Запропонуйте свій варіант.

Педагогічна ситуація №2

На початку заняття або вже після того, як ви провели декілька занять, учень робить заяву: „Я не думаю, що ви як педагог зможете нас чогось навчити”.

Ваша реакція:

1. „Твоя справа – вчитися, а не вчити вчителя”.

2. „Таких, як ти, я, звичайно, нічому не зможу навчити”.

3. „Може тобі краще перейти у інший клас або вчитися у іншого вчителя?”

4. „Ти просто не хочеш учитися”.

5. „Мені цікаво знати, чому ти так думаєш ? ”

Педагогічна ситуація №3 «Хто зайвий?»

Один із учнів постійно порушує дисципліну. Нарешті ви, втративши терпіння, наказуєте йому залишити клас.

- А ви не маєте права вигнати мене з класу. Я не вийду, говорить учень.

Ваша реакція:

1. Ви наполягаєте на своєму.

2. Погрожуєте, що інакше клас залишите ви.

3. Нагадуєте учневі, що в нього є не лише права, а й обов’язки.

4. Запропонуйте свій варіант.

Обговорення:

- Який варіант вирішення ви вважаєте правельним?

- Як може повернутись ситуація, якщо вчитель використає інші варіанти?

- Чи були у вашій практиці схожі ситуації, як ви їх вирішували?

Підсумок Вирішення різних непередбачуваних педагогічних ситуацій залежить в першу чергу від досвіду вчителя його професійної майстерності та індивідуальних особливостей характеру. Проте важливо памятати, що відповіді компетентного педагога повинні бути зважені, тактовні і чіткі, які б не ображали особистість дитини ( адже відповідаючи непристойно, ми опускаємося до рівня учня і стаємо в очах інших не кращими за нього)

Вправа «Послання-асоціація» (10 хв.)

Мета: усвідомлення присутності стереотипів в сприйнятті іншої людини.

Інструкція: учасники отримують по три зображення казкових/мультиплікаційних персонажів. Їхнє завдання вручити отриманого персонажа тому учаснику, з яким він найбільше асоціюється, при цьому озвучивши, чому вибрано саме цього учасника.

Обговорення:

- Чи складно було виконувати це завдання?

- Яка була ваша реакція, коли вам вручили картинку?

- Чи співпали ваші сподівання з тим, що ви отримали?

- Для чого була ця вправа?

(усвідомлення присутності стереотипів в сприйнятті іншої людини.)

Підсумок: дуже часто ми сприймаємо людину за стереотипами. Це відбувається тому, що так простіше нашій памяті і свідомості запамятовувати і відтворювати інформацію. Стереотипи її спрощують і для того аби скласти враження про людину нам непотрібно проаналізовувати її характер чи поведінку, достатньо буде згадати її зовнішній вигляд те, як вона говорить і як поводиться.

Стереотипи- це певною мірою ярлики, з яких і формується імідж та образ педагога.

Вправа «Портрет педагога з позитивним іміджем» ( 25 хв.)

Мета: активізація учасників, «включення» в роботу, напрацювання образу педагога з позитивним іміджем.

1 групі дається завдання створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, присвоюючи кожній частині тіла (органу) певну якість вказавши на його помилки і причини такого становища.

- Які помилки не потрібно допускати, у своїй роботі, щоб не стати неуспішним вчителем-спеціалістом?

2 група описує вчителя успішного і створює його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним. Присвоюючи кожній частині тіла (органу) певну якість.

- Що важливо робити, щоб стати успішним педагогом?

Обговорення:

Звичайно, навіть у найуспішнішого вчителя були кризи і поразки та ті факти, які ставили його у глухий кут, але не той учитель успішний, який не припускається помилок, а той, хто зробивши помилку, не опускає руки, а проаналізувавши, може прийняти і вдосконалити їх у своїй творчій роботі з учнями. Не бійтеся робити помилки, найголовніше вмійте з них виносити для себе правильні висновки.

Вправа «Наповнення власного кристалу» (20 хв.)

Мета: формування в учасників навичок самоаналізу та саморефлексії.

Інструкція. Із зображених портретів педагога з позитивним іміджем учасники вибирають ті якості, які вважаєте значущими особисто для себе. Загалом необхідно вибрати 20 якостей, які розподіляються по сферах: Тіло, Контакти, Сенси, Діяльність. Опісля вираховуємо процентне співвідношення розподілу якостей по цих сферах.

Повідомлення «Сфера,діяльність та тіло в формуванні іміджу педагога»

Сфера «Діяльність». Професійний імідж педагога включає такі важливі якості: професійна компетентність; соціальна компетентність; пунктуальність; точність; діловитість і т.д.

Сфера «Тіло». Кінетичний імідж включає міміку, жести, манери, ходу, одяг. Паравербальний імідж: тембр і силу голосу. Через голос звучить імідж педагога. Голос - це головне знаряддя праці на уроках, позакласних заняттях, батьківських зборах. Голосом - при правильній дикції, інтонуванні, гучності, виразності - можна заворожити, закохати, захопити, опанувати аудиторією.

Для завершення образу успішного вчителя, важливо вміло розподіляти свій робочий час та дотримуватись часових рамок. Це одним словом називається тайм-менеджмент.

Тайм-менеджмент у вузькому сенсі - це організація особистого часу кожної людини. Найбільш тонким нюансом в особистому тайм-менеджменті є дотримання балансу між свободою і примусом. При цьому слід враховувати, що особистий тайм-менеджмент є досить сильним двигуном корпоративної культури.

Однак не варто думати, що тайм-менеджмент- це панацея від усіх бід. Він може бути ефективний далеко не завжди. Можна поставити перед собою мету, розпланувати шляхи її досягнення, а в результаті нічого не отримати.

Правильна організація власного часу може дати значні результати. Зникає нескінченна гонка і з`являється час для відпочинку. Життя наповнюється тим, чим ми самі хочемо її наповнити, стає яскравішим і цікавішим.

управління власним часом = управління власним життям!

Пожирачі часу (хронофаги) — заняття, що відволікають від роботи або інших важливих справ. У результаті важлива робота залишається невиконаною, плани нереалізованими і вас починає переслідувати відчуття незадоволеності.

Пожирачі часу бувають внутрішніми і зовнішніми.

Внутрішні хронофаги — це погані звички, що гальмують вашу активність.

До зовнішніх пожирачів часу відносяться люди, а також пристрої, прилади і сторонні заняття. Вони постійно віднімають вашу увагу, інколи зводячи результат до нуля.

Соціологи стверджують, що серед "пожирачів часу" лідирують чотири: телевізор, телефон, комп’ютерні ігри та Інтернет.

Вправа «Матриця Ейзенхауера» (15хв.)

Мета: усвідомлення учасниками правельності розподілу власного часу.Обмін досвідом.

Інструкція. Для початку трохи історії. Ідея створення цієї матриці належить 34-му президентові США Ейзенхауеру. Він був вкрай зайнятою людиною, тому він зо дня в день працював над вдосконаленням свого розкладу та упорядкуванням накопичиних справ. І, як не дивно, це йому вдавалося.

Головна ідея його матриці полягає в тому, щоб навчитися відрізняти термінові справи від важливих, а також відкинути ті заняття, які взагалі не приносять ніякої користі.

Вона складається з 4-х квадратів, які мають абсолютно різну пріоритетність. І в кожен з них можна написати справу, в залежності від важливості та терміновості.

Квадрат А- важливе та термінове Сюди відносимо найважливіші справи,які потрібно негайно виконувати. Це зазвичай непередбачувані ситуації. Всі інші справи потрібно робити своєчасно і не допускати потрапляння їх в цю комірку. Приклади справ: незапланований похід до лікаря; невідкладні проблеми; завдання, які виникли внаслідок непередбачуваних подій.

Квадрат В - важливе, але нетермінове. Тут розміщуємо найголовніші свої задачі. Приділяючи найбільшу увагу справам у цьому квардаті, ви зможете досягти успіху. Наприклад: планові завдання; режим харчування; заняття спортом; вивчення іноземної мови.

Квадрат С - термінове, але не важливе. Здебільшого сюди відносимо невеликі поточні справи. Завдання розміщенні тут не наближають нас до поставлених цілей, а скоріш за все просто відволікають від робочого процесу. Прикладом таких справ можуть бути вхідні дзвінки, повідомлення, непередбачуваний візит друга.

Квадрат D - неважливо і нетерміново. Тут повинні знаходитись ті справи,від виконання яких в майбутньому не буде ніяких корисних результатів. Відсутність справ у цьому квадраті лише піде на користь. Прикладом таких безкорисних справ є «відвідування» соцмереж, комп’ютерні ігри, перегляд серіалів. Та якщо ви не можете повністю відмовитись від таких справ, то виконуйте їх лише після виконання завдань з попередніх комірок.

Обговорення:

- Які б методи з управління часом запропонували ви?

- Поясніть доцільність їхнього використання?

Розподіліть Ваші справи на наступний тиждень згідно методу Ейзенхауера.

Підсумок. ЯК ПРАЦЮЄ МАТРИЦЯ?

Розподіляючи всі свої майбутні справи по квадратах, ви побачите, скільки часу ви віддаєте важливим і корисним справам, а скільки непотрібним і безглуздим.

Заповнюючи матрицю пріоритетів Ейзенхауера, приділіть більше уваги першій графі "термінове – важливе". Виконайте ці справи в першу чергу, після них виконайте важливі, але не термінові обов'язки і термінові, але не важливі. Четверту категорію справ не виконуйте взагалі – вони не несуть ніякої цінної навантаження у вашому житті.

Разом - як інструмент, матриця Ейзенхауера працює і, більш того, добре організує, якщо їй слідувати. Можете пишатися собою, якщо квадрат "Важливо і Терміново" буде у вас частіше порожнім: а це цілком реально, якщо ви частіше будете займатися справами квадрата "Важливо, але не Терміново". Так працюють професіонали!

Вправа «Колограма робочого часу»( 15хв.)

Мета: усвідомлення особистісного потенціалу через організацію власного життєвого простору .

Інструкція.Тренер пропонує кожному учаснику визначити як він тратить свій робочий час. ( Два кола: перше – мій звичайний робочий день ( вчорашній ), друге коло – мій ідеальний робочий день ) (два кола можна зробити у формі годинників). Далі кожен учасник презентує свій спочатку звичайний робочий день, а потім- ідеальний.

Обговорення:

- Чи складно було виконувати вправу? Що саме?

- Які усвідомлення у вас після виконання вправи?

Підсумок. Час — один з найцінніших життєвих ресурсів, кожній людині потрібно серйозно і сумлінно підходити до організації свого робочого дня, розподілу часу взагалі, інакше вона ризикує потрапити у пастку, яку сама собі й влаштувала. Тож очевидно, що розподіляти час, витрачений слід так, щоб його вистачало на всі справи, і, звичайно ж, не варто забувати про відпочинок.

Рефлексія та підбиття підсумків тренінгу (25 хв)

1. Що ви зараз відчуваєте? (рефлексія емоційного стану)

Приходить до батька молода дочка і говорить: – Батьку, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил …

Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.

- Що змінилося? – Запитав він свою дочку. - Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона. - Ні, доню моя, це лише на перший погляд так…. Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють. - А кава? - Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …

Вчитель- це саме та людина, яка має можливість творити, змінювати, направляти, виховувати нове покоління. Але для того, щоб це зробити, важливо не лише любити свою професію, дітей, але й любити себе, постійно вдосконалюватись, прагнути стати кращим. Чого ми вам бажаємо.

МОДУЛЬ 4

Заняття №1

Профілактика та подолання синдрому професійного вигорання.

Мета: ознайомлення педагогічних працівників з особливостями професійного та емоційного вигорання педагога; розвиток вмінь та навичок подолання негативних наслідків стресових ситуацій; сприяння емоційному розвантаженню з метою підвищення рівня самооцінки та самоповаги.

Завдання:

· зробити теоретичний аналіз досліджень феномену професійного вигорання, його проявів, причин та стадій;

· діагностувати синдром «професійного вигорання»;

· визначити шляхи його профілактики та подолання;

· надати практичні поради щодо боротьби з професійним та емоційним вигоранням;

· ознайомити учасників з антистресовими техніками;

Теоретична частина (презентація 30 хв.)

За даними дослідження американського Національного інституту проблем здоров'я і професійної безпеки в наш час більше 35 млн. людей у всьому світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми.

На початку 70 років XX ст. цей стан було визначено як синдром «емоційного вигорання». Існує так звана «група ризику» працівників, які найбільш схильні до вигорання – це ті, хто працює у сфері «людина-людина» і в силу своєї професії змушені багато і інтенсивно спілкуватись з іншими людьми. Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості нервової системи і темпераменту.

Швидше «вигорають» працівники з слабкою нервовою системою і ті, хто має інтровертований характер, індивідуальні особливості яких не поєднуються з вимогами професій типу «людина-людина».

u Синдром професійного (емоційного) вигорання
— так називається серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї педагоги.

Результати досліджень вітчизняних науковців в професіях системи «людина-
людина» свідчать, що ознаки синдрому вигорання мають :

· 80% лікарів;

· 85% соціальних працівників,

· 65 % педагогів;

· 60% працівників органів внутрішніх справ.

Синдро́м емоці́йного вигора́ння (СЕВ)(англ. Burnout) — поняття, введене в психологію американським психіатром Фрейденбергом в 1974 році, яке виявляється наростаючим емоційним виснаженням.

Синдром професійного вигорання (СПВ) - реакція організму людини, яка виникає внаслідок тривалого впливу стресів середньої інтенсивності, що обумовлені її професійною діяльністю.

Стадії СПВ
1. Невизначеність;

2. Втрата інтересу, апатія;

3. СПВ (хронічна депресія)

Тест на визначення ступеня вигорання

( ТАК-1 бал; НІ-0-балів )

1. Я не бачу сенсу у своїй роботі;
2. У мене немає бажання що небуть міняти у своєму житті, хоча багато чого
    мене не влаштовує;
3. Зазвичай уже на початку роботи, я починаю думати про закінчення
    робочого дня;
4. У мене немає чітких планів на 1-2 роки вперед;
5. Мене дуже часто усе дратує, турбує і напружує;
6. Я не знаю чого хочу, мені дуже важко зрозуміти свої бажання;
7. Я вважаю себе у більшості неуспішним (ою) не дивлячись на мої фактичні
    досягнення;
8. Мене періодично охоплює незрозуміле відчуття переживання,
     стурбованості.
9. Я інколи думаю про те, щоби поїхати кудись надовго;
10. Я часто задумуюсь про сенс свого життя.

0-1бал. У вас немає професійного вигорання, з вашим емоційним станом все гаразд.
2-3 бали. У вас ІІ стадія (невизначеності) ПВ. Вам потрібно уже зараз внести ясність у своє життя (“розкласти усе по поличкам”), зрозуміти що я роблю і для чого.
4-6 балів. ІІІ стадія (втрата інтересу, апатія), ви на шляху до СПВ.
7-10 балів. У вас СПВ, зверніться за допомогою до спеціаліста. Не виключене медикаментозне лікування.

Анкета для визначення емоційного вигорання.

№	Ознака	ТАК (+) НІ (-)
1	Після закінчення запланованої роботи думки про неї не залишають вас.
2	Частішають випадки незадоволення собою.
3	Почуття підвищеної відповідальності.
4	Постійна тривожність.
5	Часті випадки прискореного серцебиття.
6	Поганий сон.
7	Брак часу.
8	Дефіцит сили та енергії.
9	Відчуття «загнаності у клітку».
10	У вас інколи виникає думка про власну неспроможність.

Якщо ви набрали 4-5 «+», у вас формується синдром «емоційного вигорання».

Симптомами професійного вигорання можуть бути:

* робота витісняє все інше («береться» додому і на вихідні, посідає головні

теми розмов);

* коли колишня енергійність зміняється почуттям втоми, апатії,

розчарування;

* розлади сну, нав’язливі думки, які стосуються роботи, прокручування

подумки моментів, в які можна було б інакше вчинити-сказати;

* зниження уважності, збільшення кількості помилок, сповільнення темпів

роботи, зниження продуктивності;

* спалахи агресивності, цинічності, байдужості стосовно колег, клієнтів,

часто – родини;

* зниження настрою, почуття провини за реальні чи уявні помилки;

* поява хворобливих проявів (починаючи від частих ГРЗ, закінчуючи

появою гіпертонії і проблем і серцем).

Причини «синдрому згорання»

· напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег;

· недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій;

· одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;

· вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва;

· робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру;

· невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»;

В запобіганні та подоланні професійного стресу й вигорання допоможуть:

u хобі, спорт ;

u емоційне спілкування з дітьми, близькими людьми або домашніми тваринами;

u прогулянки , гаряча ванна, ароматерапія;

u позитивне мислення;

u фотографії тих, хто любий серцю, аутотренінг, точковий самомасаж .

Потрібно :

u розраховувати й обдумано розподіляти свої навантаження;

u вчитися переключатися з одного виду діяльності на інший;

u не намагатися бути найкращим завжди й в усьому;

u простіше ставитися до конфліктів на роботі;

u приймати участь у групових формах психологічної допомоги, тренінгах спілкування.

Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. На жаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів.

Практична частина

1. Вправа «Етюд» (15 хв)

Мета: визначення особистісних якостей, які характеризують «синдром емоційного вигорання»;

Хід вправи: учасники обирають один із аркушів (оранжевий або зелений). Ті, хто взяв оранжевий, - продовжують фразу «Останнім часом мене на роботі радувало…..», а ті, хто витягнув зелений, - «Останнім часом мене на роботі засмучувало …». Аркуші чіпляють на плакат із зображенням терезів.

Обговорення:

- Що було легшее пригадати «позитив» чи «негатив»?

- Яких аркушів на терезах виявилось більше?

- Як ви вважаєте чому?

- Що сприяло даній ситуації? (радувало чи засмучувало)

- Які наслудки будуть результатом, тих речей які нас засмучують на роботі?

Результатом постійного стрессу та роздратування, невдоволення професійних очікувань та розчарування може призвести до професійного вигорання, що в свою чергу веде до фізичного виснаження та емоційного вигорання людини. Тоді таку людину атакують різні хвороби, починається емоційний занепад, можуть зявитись ознаки депресії та життя перетворюється на чорно-білу картинку. Тому для попередження данного феномену, завдання психолога ознайомити коллектив з ознаками та причинами професійного вигорання.

2. Вправа «Театр думок» (15хв)

Мета: актуалізація уявлень учасників щодо заданої теми.

Хід вправи: тренер пропонує зробити перекличку серед учасників (за принципом 4-х пір року) та об`єднатися учасникам в групи за цим принципом. Кожній групі потрібно скласти казку про виснаження героя на роботі. Після того, як групи виконують завдання, тренер виносить такі запитання:

· Що було характерним для вашого героя?

· В чому схожість героїв?

· Чи є стан героїв для вас актуальним? І чому?

Проговорити про ознаки професійного вигорання, та зробити підсумок щодо казок.

3. Руханка «Повітряні кульки» (10хв.).

Хід вправи: зараз ми звами трішки порухаємось. Під демонстрацію відеоролику «як розпускаються квіти» тренер запускає учасникам три повітряних кулі. Одна надута дуже сильно, друга – дуже слабко, а третя куля – в міру. Педагогічні працівники перекидають кулі один одному.

Питання для обговорення

· Як ви думаєте, чим ці три кулі відрізняються одна від одної?

(за ступенем наповненості повітря)

· Що загрожує кулі, яка надута надмірно? (вона може луснути).

· Що загрожує кулі, що надута дуже слабко? (вона занадто м’яка і не може зберегти форму кулі навіть за незначного натискання на неї)

· Яка куля довше «проживе»? (у міру надута).

· Чи траплялося вам бачити людину, про яку можна було б сказати , що вона ось-ось лопне?

· Як ви думаєте, які почуття її переповнюють?

· Чи були ви в схожому стані, та як справлялись з цим?

Для відчуття внутрішньої рівноваги та балансу, важливо дозувати емоції, фізичне та розумове навантаження. Але в кожного з нас трапляються ситуації, які заставляють нас відчути переповненість емоціями або ж навпаки брак життєвих сил. Тоді нам стануть в нагоді різні ресурси в нашому житті.

4. Вправа «Ресурси в нашому житті» (35 хв)

Мета: визначення в учасників глибинного ресурсу на внутрішньому рівні та умови підтримки в даній ситуації.

Хід вправи: тренер пропонує декілька слів, до кожного слова потрібно записати по три речення. (ВІРА- НАДІЯ- ЖИТТЄВИЙ ПЛАН- МАЙБУТНЄ – ЛЮБОВ- ЖЕРТВА- ЧУДО- ПОДАРУНОК);

Далі учасники об’єднуються в двійки та перший з них зачитує по одному реченні, а інший запитує – Це правда? Ти в це віриш?Що ти для цього робиш?і т.д. Потім учасники міняються ролями. Після того всім пропонується заплющити очі, уявити все те про що писали, і що дає їм сили. Взяти олівці та спробувати намалювати найважливішу для них річ (можна якимось символом). Потім по черзі в колі розповісти про неї.

Отже, те що ви зобразили і може бути вашим ресурсом. Джерела ресурсів є різні і це пов`язано з особливостями нашого характеру, адже хтось може черпати це ззовні (похвала, комплімент, подарунок, заохочення) а хтось навпаки ( віра в щось, надія, любов, кохання, та багато інших духовних речей).

5. Вправа «Візуалізація життєвих проблем та викидання їх у сміттєву корзину» (15 хв).

Мета: визначення життєвих особистісних обставин, які сприяють «синдрому емоційного вигорання»;

Хід вправи: присісти на кінчик стільця, поставити ноги зручно, щоб відчувати опору, руки поставити перед собою (долонями вгору). Заплющити очі і спробувати відчути і уявити ситуацію (одну або кілька) з якою вам було важко справитись на роботі. Спробуй візуалізувати її в кулю, яку тримаєте пере собою на руках. Побудьте з нею. Коли учасники готові, треба уявити перед собою сміттєвий бак або урну і опустити їх туди. Розплющити очі. Всі учасники в колі проговорюють відчуття і почуття, з якими стикнулись під час виконання вправи.

Обговорення:

- Чи вдалось вам виконати вправу?

- Кому не вдалось виконати її і як ви вважаєте чому?

- З якими відчуттями ви зустрілись під час виконання її?

- Що нам дає ця вправа?

Важливо вирішити ту чи іншу ситуацію, щоб не застрягнути в ній, адже тоді вона стає для нас баластом ( це те що нас обтяжує). Тому не вирішені ситуації в минулому завжди будуть стояти перепоною для нашого майбутнього.

6. Вправа "Бурхливі овації, привітання"(10 хв.)

Мета:отримання від колег вияв глибокої пошани, визнання й прихильності.

Хід вправи: потрібно стати колом, щонайменше із шести осіб. Чим більшою є група, тим краще. Кожен член групи почергово стає в центр кола й називає своє прізвище та ім'я та що сподобалось в тренінгу (сказати одним реченням), після чого всі радісними вигуками й оплесками вітають обрану особу. Влаштуйте все так, щоб кожен член групи почував себе особливим, поцінованим та визнаним.

Обговорення:

- Як ви себе відчували коли вам аплодували?

Вияв пошани, визнання нас колегами, та прихильність від нихможе стати додатковим джерелом ресурсів в нашому житті. Тому шановні колеги, виявляйте прихильність один до одного. Це не тільки приємно, але й корисно.

Притча про життя: морква, яйце і кава

Мудра притча про ставлення до труднощів, які підносить нам життя.

Приходить до батька молода дівчина і каже:

“Тату, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … що мені робити?”

Батько замість відповіді поставив на вогонь 3 однакових каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав каву.

Через деякий час він вийняв з води моркву і яйце і налив в чашку кави з 3 каструлі.

-Що змінилося?” – Запитав він свою доньку.

-Яйце і морква зварилися, а кава розчинилися у воді,- відповіла вона.

– Ні, доню, це лише поверхневий погляд на речі. Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і піддатливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Ззовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обставин – окропу.

Так і люди – сильні ззовні можуть розклеїтися і стати слабаками там, де крихкі і ніжні лише затвердіють і зміцніють …

– А кава? – Запитала дочка

– О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінила його – перетворили окріп в ароматний напій. Є особливі люди, які змінюють самі обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання з ситуації …

Рефлексія емоційного стану:(20хв.)

- Що ви зараз відчуваєте?

- Чи дізнались щось корисного на нашому майстер-класі?

- З якими усвідомленнями ви зустрілись?

ДОДАТКОВІ ВПРАВИ «ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ»

Вправа "Відчуй ставлення до себе"

Учасники об’єднуються в пари і їм належить:

1) привітатися так, щоб партнер відчув ставлення до себе;

2) сказати своєму партнерові щось обґрунтовано приємне;

3) сказати своєму партнерові щось обґрунтовано неприємне.

Після того, як всі завдання виконані, відбувається зміна партнера. Обговорення:

1.Що легше сказати приємне або неприємне?

2.Чи завжди виходило те, що було потрібно?

Вправа "Заміна негативних думок на позитивні"

Мета: напрацювання навичок відповідального ставлення за своє життя і формувати на цій основі позитивне мислення.

Хід вправи: психолог(тренер) пропонує всім учасникам пригадати й записати свої думки чи вислови інших людей в ситуаціях власної невдачі. Наприклад, я надто поступливий, мені давно пора схуднути, я надміру довіряю іншим. Психолог демонструє напис на дошці і пояснює, як негативні думки можуть трансформуватись у позитивні. Наприклад, я надміру довіряю людям -негативне висловлювання; я щирий у спілкуванні - позитивне висловлювання. Усім учасникам необхідно дати інформаційний листок і достатньо часу, щоб попрацювати над перетворенням власних фраз.

Подумайте над тим, як Ви будете заохочувати, підбадьорювати Вашого «партнера»(адже Ви не хочете, щоб він пішов від Вас ображеним, з комплексом меншовартості!)

Наприклад, Ви можете підбадьорювати його, коментуючи:

«Це цікава думка»!

«Це оригінальна відповідь!»

«Над цим варто подумати».

рацювати і текстом).

Тест на визначення психологічної врівноваженості. (« так, безумовно» (З бали),«так. але не дуже» (1 бал),«ні, у жодному разі» (0 балів)
підсумуйте бали)

Чи дратує вас:

1 . Зім’ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?

2. Не надто молода жінка, вдягнена, як юна дівчина?

3. Надмірна близькість співрозмовника під час бесіди?

4. Жінка, яка палить на вулиці або в громадському місці?

5. Людина, що кашляє у ваш бік?

6. Що хтось гризе нігті на ваших очах?

7. Що хтось сміється невлад?

8. Що хтось намагається вчити вас, що і як робити?

9. Що кохана дівчина (хлопець) завжди запізнюється?

10. Що в кінотеатрі той, хто сидить попереду, весь час крутиться і розмовляв?

11. Що вам переповідають сюжет роману, який ви тільки збираєтеся прочитати?

12. Що вам дарують непотрібні речі?

13. Голосна розмова в громадському транспорті?

14. Надто сильний запах парфумів?

15. Людина, яка жестикулює під час розмови?

16. Колега, який часто вживає іноземні слова?

Понад 36.
Ви не належите до числа терплячих і спокійних
людей. Вас дратує майже все. Ви легко втрачаєте рівновагу.
Це розхитує вашу нервову систему, посилюючи непорозуміння
з оточуючими.

Від 13 до 35.
Ви належите до найпоширенішої групи людей,
яких дратують тільки дуже неприємні речі. Не
драматизуючи повсякденні негаразди, ви здатні легко
забувати про них.

Менш ніж 13.
Ви достатньо спокійна людина й дивитеся на
життя реально. Вас не так вже й просто вивести з
рівноваги. А це – «страховка» від стресу.

МАЙСТЕР-КЛАС

в рамкам тематичного тижня «Ми маємо право бути захищеними від насильства».

Теоретична частина ( 20 хв.)

(презентації: «Сутність насильства та насильство в сім’ї. Види насильства та дії, які слід вважати насильством. Наслідки насильства», «Концептуальні засади впровадження Комплексною програмою корекційної роботи з чоловіками,які вчинили насильство або належать до групи ризику щодо його вчинення».)

Практична частина.

1. Вправа «Самоаналіз» (10 хв.)

Мета: надання клієнту інформації про стрес та формування навички контролю над стресовими ситуаціями

Хід вправи: тренер роздає бланк і просить заповнити його.

Обговорення:

1.Чи складно було виконувати?

2.Що Ви відчували?

2.Вправа «Як керувати гнівом» (10 хв.)

Мета: напрацювання навички конструктивно виражати гнів.

Хід вправи: тренер пропонує вправи для керування почуття гнівом.

«Ізометрична вправа»

«Упріться руками в стіну і штовхайте,поки не пройде відчуття збудження,поки фізично Ви в силах штовхати».

Вправа «Вихід гнуву через крик»

«Якщо є можливість, знайдіть відокремлене місце і кричіть.Кричати необхідно скільки стане повітря в легенях,поки не знесилиться(можна кричати в подушку або картонну коробку,заповнену паперами).

Вправа «Звільнення від гніву за допомогою борксерської груші»

Іншими розумними способами звільнення від накопиченого почуття гніву є такі: рвати газети, папір, писати слова, які хочеться висловити в гніві, малювати гнів і т. д.

3. Вправа «Намалюй почуття» (20 хв.)

Мета:надання клієнту інформацію та формування навички розпізнання своїх почуттів,говорити про них.

Хід вправи: тренер дає таблицю, де перераховані основні почуття людини,пояснює способи проявів та розпізнавання цих почуттів.Потім просить учасників намалювати кольоровими олівцями одне із почуттів, які є в таблиці.Учасник може обрати почуття, яке він хоче намалювати.

Питання для обговорення:

1.Що зображено на цьому малюнку?

2.Що Ви відчували,коли малювали?

3.Чи змінювались Ваші почуття під час малювання?

4.Що Вам хочеться зробити з цим малюнком?

4.Вправа «Почуття в мені» (25хв.)

Мета: виявлення учасниками зовнішнїх та внутрішніх ознак, які переживають вони самі,так і інші люди.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників у три групи, роздає групам аркуші фліпчарту і кольорові маркери та дає завдання намалювати силуєти людини у повний зріст і зобразити на цьому силуєті за допомогою символів та кольору зовнішні і внутрішні вияви почуттів,які переживає людина.

Перша група зображає людину,що відчуває страх,тривогу,шок.

Друга група-задоволення,щастя,радість.

Третя група-агресію,злість.

Кожна група презентує свої напрацювання.

Тренер запитує:

Про причини вибору саме таких символів та кольорів.
Чи не хочуть вони,щось додати до інших презентацій.
Чи погоджуються вони з тим,що цей вид почуттів може виявитися саме в такий спосіб.

4.Як поводиться агресивна (роздратована,задоволена,тривожна) людина?

5.Який результат буде такої поведінки?

6.Чи був у Вас такий досвід?

5.Вправа «Зіпсований малюнок»(25хв.)

Мета:допомога учасникам зрозуміти почуття інших людей,зрозуміти,що відчуває потерпіла від насильства особа,свідок насильства та наскільки складною буває реабілітація всіх учасників ситуації насильства.

Хід вправи: тренер об’єднує в трійки,пропонує намалювати малюнок кожному на вільну тему,про щось приємне.Після завершення роботи тренер пропонує учасникам помінятися малюнками і дає нове завдання-зіпсувати малюнок(другий учасник).Після цього тренер знову пропонує помінятися і дає завдання-виправити малюнок(третій учасник).

Питання для обговорення:

1.Чи приємно було малювати малюнок?

2.Що відчували,коли Ваш малюнок псували?

3.Що Ви відчували,коли потрібно було псувати малюнок іншої людини?

4.Чи легко було відновити зіпсований малюнок?

5.Чи вдалося його повністю відновити?

6.Чи можна спроектувати цю вправу на реальну ситуацію домашнього насильства?

7.Чи часто Ви в реальному житті псуєте чужі малюнки?

8.Що Ви відчуваєте зараз?

6.Вправа «Внутрішні кордони»(15хв.)

Мета:допомога учасникам зрозуміти власні кордони та навчитися поважати кордони інших

Хід вправаи:тренер об’єднує в дві групи. Представники груп утворюють два кола(зовнішнє і внутрішнє),так щоб перед кожним стояв учасник.Тренер дає завдання учасникам зовнішнього кола знайти своїх партнерів з внутрішнього кола,відійти від них максимально далеко і почати повільно наближатися. Представники внутрішнього кола уважно відслідковують свої емоції і самі вирішують,коли їх зупинити.

Після відпрацювання,зовнішнє коло переміщується в бік на одну особу за годинниковою стрілкою.Вправа повторюється.

Після завершиння кола учасники кіл міняються місцями.

Питання для обговорення:

1.Чи з усіма людьми Вам було однаково комфортно?

2.Що впливало, що одних Ви підпускали ближче, а інших ні?

3.Крім відстані,як ще можуть порушувати кордони?

4.Яким чином можна захистити власні кордони в реальному житті?

5.Чи можна це зробити без насильства?

7.Вправа «Одіяла» (15 хв.)

Хід вправи:тренер пропонує комусь із учасників сісти всередину кола.Далі тренер питає: «Чому ти терпиш насильство?».При кожній проголошеній причині учасником, що всередині, накидається на нього одіяло. Після того, як були проголошені всі причини, завдання групи знайти шляхи виходу із даної проблеми. При цьому скидаються одіяла.

Орієнтовні причини: що скажуть люди,реакція дітей,немає де жити,компенсація,мазахізм(мені це подобається).

Питання для обговорення:

1.Проговоріть свої відчуття,коли на Вас накидали одіяла?

2.Чи приємно було проговорювати причини насильства?

3.Чи змінювались Ваші почуття під час пропозицій групи виходу із проблемної ситуації?

8.Руханка «Слон- пальма- -мисливець - тостер »(10 хв.)

Мета:підняття енергетичного ресурсу групи та формування навичок і умінь погоджувати свої дії з діями інших.

Хід вправи: всі стають в коло,об’єднуються в трійки

9.Вправа «Постановка цілей»(30-40хв.)

Мета:напрацювання практичний навичок аналізувати свої цілі.

Хід вправи:на першому етапі тренер пропонує учасникам визначити свої основні цілі для досягнення мети.

Тренер роздає учасникам аркуші і пропонує подумати про ресурси,про те,що може допомогти і що може зашкодити на шляху до досягнення своєї цілі.Наверху прописується власна ціль.

Зліва пропонується написати те,що може допомогти досягнути цілі(освіта,сімя,риси характеру…), з правого боку прописуєм те,що зашкодить(погані звички,відсутність досвіду..).

На другому етапі пропонує тренер визначити дії,які допоможуть перетворити перешкоди на позитивні фактори.

Схема:

мета- 5 кроків реалізації- 5людей,які допоможуть- 3риси,які допоможуть впровадженню- 1ризик- аркуш з «я» поставити там,де я контролюю впровадження.

Питання для обговорення:

1.Наскільки реальними є обрані цілі?

2.На які обмеження вони можуть зважитися,аби подолати перешкоди?

3.Чи готові Ви до таких обмежень?

4.Як змінеться Ваше життя та життя близьких при реалізації поставлених цілей?

Підсумкова рефлексія :(20 хв.)

1. Що ви зараз відчуваєте?

2. З якими усвідомленнями ви зустрілись?

3. Чи дізнались щось корисного на нашому майстер-класі?

4. Що було зайвим?

5. Що запам’яталось?

6. Що варто змінити?

7. Що використаєте в практиці?

Вправа «Самоаналіз»

Аналіз причин стресу та способи його подолання

1. Проаналізуйте, що для Вас особисто є причиною стресу. Пригадайте 5 стресових ситуацій зі свого життя. Опишіть їх в пунктах, поданих нижче:

А)___________________________________________________________________

Б)___________________________________________________________________

В)

Г)

2. Після складання списку відзначте, які пускові стресові чинники ви можете контролювати, і ті, контроль над якими не у вашій владі.

Я можу контролювати	Я не можу контролювати

3. Опишіть, що ви відчували під час кожної з перелічених ситуацій (наприклад, гнів, злість, страх, роздратування, головний біль тощо)

____________________________________________________________________

4. Використовуйте навички подолання стресу, яких ви навчилися, та підберіть для себе найефективніші (проти стресове дихання, самомасаж тощо). Запишіть ті, які для Вас виявилися найефективнішими: 1 …2….3….

Блог методиста з психології

Сторінки

На допомогу практичному психологу

МОДУЛЬ 4

Профілактика та подолання синдрому професійного вигорання.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контакти

Повідомити про порушення